Новина

від 08.12.2021

Олег Хоменок: Україна на півшляху до гідної реакції на журналістські розслідування


Валентина Самар: Вітаю, Олеже. Які найбільші здобутки розслідувальної спільноти за минулий рік? Настільки глобалізована ця спільнота і  на які сфери реально впливає в світі, на ваш погляд?

Олег Хоменок: Мені здається, що цього року  найбільш резонансним розслідуванням було глобальне розслідування Pandora Papers. Це розслідування проводили десятки журналістів по всьому світу. Воно базується на матеріалах великого витоку інформації про корумповані зв’язки органів державної влади, банків та чиновників по всьому світу. І це розслідування є наслідком кількох трендів, які існують на сьогодні в розслідувальній журналістиці. По-перше, це те, що відбувається діджиталізація, оцифровування великого масиву інформації, який стає більш доступним для будь-кого: для людей, які працюють в розслідуваннях, в банках, чи в органах, які мають протистояти відмиванню грошей, а також і для журналістів. І як на мене, це розслідування показало, що на сьогоднішній день журналісти завдяки колаборації, яка існує між професіоналами з різних країн, можуть зробити велику кількість розслідувань, які розкриють те, що відбувається за лаштунками офіційної влади в різних країнах. І те, як це розслідування відбулось в Україні, це робота наших колег з видання Слідство.інфо, які провели розслідування і, базуючись на документах з Pandora Papers, розповіли про офшорні компанії, що зареєстровані на команду Кварталу 95, яка прийшла до влади кілька років тому.

Кадр з фільму «Офшор 95» Скріншот: slidstvo.info

Валентина Самар: Найбільше критики, в тому числі і щодо цього останнього великого розслідування, чути з приводу того, що журналісти використовують «злиті» документи. Що ви скажете у відповідь?

Олег Хоменок: Журналісти можуть використовувати для свого розслідування будь-які документи, якщо вони були отримані законним шляхом, або не були отримані незаконним шляхом. Але лише у разі, якщо ці документи перевірені журналістами, якщо факти, що викладені в цих документах, підтверджуються і є достовірними та перевіреними. Тобто, ми говоримо про те, що журналіст в процесі своєї діяльності стикається з великим масивом даних та з великою кількістю різних людей. Як казала моя колега, є люди, яких би ми ніколи не запросили на вечерю, але це не заважає журналістам спілкуватися з цими людьми для того, щоб отримати від них суспільно важливу інформацію. Це власне другий аргумент до того, чи використовувати витоки, чи ні. Якщо ця інформація є суспільно значимою, має суспільний інтерес, а саме: її розповсюдження чи поширення допоможе запобіганню скоєння злочинів, введення в оману великої кількості людей заявами та діями посадових осіб, розкриває злочинну бездіяльність чи халатність. Все це ознаки інформації як суспільно значущої. І це другий аргумент, для чого журналісти використовують витоки. Ну і третій я вже назвав – ця інформація не була отримана незаконним шляхом. Це три фактори, які впливають на отримання і використання журналістами витоки в матеріалах своїх розслідувань: перевірка інформації, переконаність в тому, що вона достовірна; Інформація є суспільно значущою; Інформація не була отримана незаконним шляхом, а саме не була викрадена або куплена.

Валентина Самар: Якщо брати за критерій ефективності та результативності розслідувань вплив цих розслідувань на життя однієї чи багатьох країн, то на якій стадії розвитку сьогодні українська розслідувальна спільнота ? Яке її місце в глобальній мережі?

Олег Хоменок: Я думаю, що приблизно на середині шляху від початку, коли суспільство дізнається про якісь резонансні справи і наче зовсім не реагує на це і не зважає на публікації журналістських розслідувань. Та між тим, наприклад, внаслідок публікації Panama Papers відбулася миттєва відставка прем’єр-міністра Ісландії після його інтерв’ю шведському каналу суспільного мовлення в програмі, яка називається «Місія: розслідувати».

Прем’єр-міністр Ісландії Сігмундур Гуннлаугссон тікає від журналістів програми  «Місія: розслідувати”  Скріншот: SVT and Reykjavik Media

Тоді журналісти зі Швеції задали йому питання, чому він приховує, що мав відношення до офшорних компаній, які під час світової фінансової кризи допомогли йому не втратити гроші. Він спочатку втік від знімальної групи журналістів, а потім за кілька днів просто подав у відставку. Це відбулося не тому що журналісти так себе вели, а тому що суспільство відреагувало. Тобто, громадянське суспільство, люди, які є роботодавцями для цих прекрасних людей, почали вимагати його відставки – і він пішов у відставку. Наразі в нас цього поки що не відбувається. Досить довгий шлях треба пройти для того, щоб ми могли також це мати в себе. Але мені здається, що Україна знаходиться десь посередині. Ми просуваємось до того, що від публікації розслідувань є певна реакція на розслідування, але це відбувається не у випадках, коли це стосується топ-посадовців, а це відбувається десь на середній або низовій ланці державної служби та урядовців. 

Валентина Самар: Трошки ускладню питання. Відійдемо від столиці, від національних розслідувальних центрів. Наскільки велика дистанція між українськими  регіональними і національними розслідувальними центрами, а також  глобальною мережею журналістів-розслідувачів?

Олег Хоменок: Глобальна мережа – це організація, в яку входить більше 200 центрів журналістських розслідувань в різних форматах: агенції, центри, бюро,  які працюють у форматі неурядових та неприбуткових організацій. Вони дуже різні. Можна сказати, що є організації, які працюють дуже ефективно, і їх публікації спричиняють миттєву реакцію влади чи громадянського суспільства. Є організації, які лише на початку своєї діяльності і в них ще все попереду.

Валентина Самар: Назвіть будь-ласка приклади участі регіональних українських розслідувальних центрів з іноземними колегами у транснаціональних розслідуваннях.

Олег Хоменок: Наприклад, цикл розслідування, який стосується впливу Китаю на чорноморський регіон. Це розслідування робили журналісти з Миколаївського центру журналістських розслідувань, з центру RISE Moldova, з центру RISE, який існує в Румунії, і з болгарською організацією – не пам’ятаю, як вона називається. Це був цикл з близько 40 розслідувань, який розповідав про корупційні зв’язки, корупційний вплив китайських компаній, які заходять в економіку чорноморського регіону і поступово захоплюють цілі галузі промисловості, чи сільського господарства, чи інфраструктури в цих регіонах. Це був транскордонний проєкт, в якому працювали журналісти-розслідувачі з регіонів. Тобто, це не київська агенція. Кілька розслідувань стосувалось того, яким чином відбувається незаконна вирубка лісів та експорт чи незаконна контрабанда деревини в Європу з Україні. Принаймні я знаю, що це розслідування відбувається і ще не закінчено. Але в ньому також беруть участь наши колеги з Європи, та представники мережі журналістів-розслідувачів з України.

Українська деревина на експорт Фото: Pavlo Kuzyk

Валентина Самар: Тепер про колаборацію, яку б я хотіла побачити і навіть взяти в ній участь. Нам всім відомо, що відкриття офіційних розслідувань фактів порушення кримських санкцій відбувалось виключно після оприлюднення журналістських розслідувань. Це відомі історії про поставку газових турбін SIMENS в Крим, це поставки норвезького ільменіту суднами двох німецьких компаній-судновласників, це участь голландських компаній в будівництві Керченського мосту, і не так давно там було виявлено обладнання німецької і данської компаній для станції водопостачання в Криму. Чи цікава кримська тематика нашим західним колегам?

Олег Хоменок: Якщо казати про західних колег, то вона, безумовно, цікава тим, хто працює в країнах, яких це стосується. Я переконаний, що якийсь норвезький слід, чи голландський слід будуть цікаві для журналістів цих країн. Навіть якщо виникають історії, пов’язані з Німеччиною, чи іншими країнами Європи. Бо це допомагає журналістам-розслідувачам розповісти своїй аудиторії про те, як компанії порушують певні закони чи певні рішення, які були прийняті у зв’язку з окупацією чи анексією Криму, чи з війною, яка зараз йде з Російською Федерацією.


Теги: корупція, новини корупції

Новини партнерів