Розслідування

від 07.11.2019

Ключовий свідок у справі екс-міністра Клименка визнаний судом неблагонадійним, – ЗМІ

Як з’ясували журналісти, Дрегер скористався ситуацією з арештом Бєлгородського і переоформив його бізнес (агрофірму “Маяки”, елеватор та інші підприємства) на близькі собі структури. Формально ці компанії перереєстрували на громадянина Туреччини Дженгіза Озкайнака.

Окрім справи Бєлгородського, Дрегер виступав ключовим свідком у “вертолітній справі” екс-міністра Олександра Клименка, у справі екс-голови ВГСУ Віктора Татькова і навіть у гучній справі ЗСУ полковника Івана Безязикова, який спочатку був звільнений з полону “ДНР”, а потім затриманий за держзраду вже в Україні.

Стороною захисту в Павлоградському суді був представлений відеозапис, з якого зрозуміло, що між свідком Владиславом Дрегером та представниками правоохоронних органів існували неформальні домовленості з приводу справи про обвинувачення екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка. В обмін головний військовий прокурор Анатолій Матіос обіцяв Дрегеру закрити розслідування у справах про рейдерське захоплення підприємств Бєлгородського.

Мова мабуть йде про відео, записане самим Дрегером в 2017 році і нещодавно опублікованого в соціальних мережах. На ньому рейдер зізнається, що у відповідь на пропозицію Матіоса він був готовий навмисно обмовити себе і визнати членом “злочинної групи” екс-міністра Клименка. При цьому передбачалося, що Дрегер оформить на себе корпоративні права підприємств, які він позначив як “бізнес Клименка”. Після цього Дрегер, згідно з планом Матіоса, повинен був піти на угоду зі слідством. І вже в рамках цієї угоди відбулася б конфіскація “активів Клименка”.

У своїх свідченнях у справі Клименка, Дрегер перераховує нібито його бізнес-активи, посилаючись на розмову із старшим братом екс-міністра – Антоном Клименком, який загинув у квітні 2015 року. Враховуючи ті висновки, до яких дійшов суд у Павлограді, не виключено, що і в цій справі рейдер також дав вигідні для себе і неправдиві свідчення.

Тим не менш, вже 14 липня 2017 року військова прокуратура провела гучні обшуки у зазначених у цьому “допиті” Дрегером компаніях, а потім заарештувала їх активи. Самі компанії (наприклад, «Юнісон груп») неодноразово заявляли, що не мають відношення до екс-міністра. Зараз від НАБУ та ДБР вимагають розслідування діяльності самого Матіоса.

Нагадаємо, військова прокуратура проводить перевірку відео-визнання донецького бізнесмена Владислава Дрегера на предмет складу злочину. 9 жовтня голова ДБР Роман Труба також підтвердив, що відомство веде кілька розслідувань щодо керівництва військової прокуратури часів Анатолія Матіоса, а також закликає повідомляти про факти його незаконного збагачення. Сам Матіос покинув Україну ще 3 листопада.