Новина

від 20.10.2020

ДеПешка Мінреінтеграції забере 6,5 млн грн з програми підтримки політбранців

У першій частині розслідування “ДеПешка на гроші політв’язнів” йшлося про обурливу постанову Кабінету міністрів №919 від 05.10.2020, яка зробила держпідприємство “Реінтеграція і відновлення” в системі управління Мінреінтеграції одержувачем коштів за бюджетною програмою зі здійснення заходів щодо захисту і забезпечення прав та свобод осіб, які позбавлені (були позбавлені) особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації з політичних мотивів, а також у зв’язку з громадською, політичною або професійною діяльністю таких осіб, підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, заходів з реінтеграції населення тимчасово окупованих територій, здійснення виплат державних стипендій імені Левка Лук’яненка (далі – програма підтримки українських бранців Кремля).

Держпідприємство “Реінтеграція і відновлення”, нагадаємо, Мінреінтеграції створило у травні 2020 року. Спочатку не зізнавалося, нащо, і тому Центр журналістських розслідувань припустив, що готується традиційна схема для виведення коштів за участі  держпідприємств, які зазвичай відіграють роль фірм-прокладок. В липні ж 2020 року міністр Олексій Резніков повідомив, що ДП потрібне для взяття на баланс КПВВ на Донбасі та на межі з окупованим Кримом. 

От тільки грошей на утримання ДП в бюджеті не було передбачено, і ми про це також питали в міністерства – за рахунок чого ж підприємство існуватиме і виконуватиме статутні завдання? Але  відповіді на це питання не отримали. 

І ось на сайті Кабінету міністрів з’являється документ:  Постанова №919 від 5 жовтня 2020 року, за якою ДП “Реінтеграція і відновлення” фінансуватиметься на  “зекономлені” кошти бюджетної програми підтримки українських політбранців Кремля. Тобто, аби нагодувати чиновників Мінреінтеграції, Кабмін зазіхає на гроші політичних в’язнів! При цьому на сайті Кабміну ви не знайдете жодного повідомлення про засідання уряду 5 жовтня. Отже, сумнівним є не лише зміст постанови, а й процедура її прийняття. 

Питання і відповіді

Центр журналістських розслідувань поцікавився в Секретаріаті Кабміну, яким чином була прийнята постанова про зміни до порядку використання коштів за програмою підтримки політбранців, та чи погоджений такий перерозподіл бюджетних видатків з Міністерством фінансів. 

Невдовзі було отримано відповідь за підписом начальниці Управління забезпечення доступу до публічної інформації Роксолани Стадник. На підтвердження прийняття постанови саме на засіданні уряду до відповіді був доданий “Протокол №89 засідання Кабінету міністрів України від 5 жовтня 2020 року”, де вказані учасники засідання та перелік питань, які на засіданні, треба розуміти, були прийняті. Першим пунктом у протоколі №89 вказана саме постанова №919 про доступ ДП “Реінтеграція і відновлення” до грошей політбранців Кремля. 

Протокол_№_89

Щоправда, на сайті Кабміну розміщено значно більше документів, прийнятих 5 жовтня, ніж ті, що вказані у протоколі №89 – зокрема, аж три постанови та одинадцять розпоряджень, з них сім – про призначення на вакантну посаду голови та членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, причому без вказання прізвищ призначених. Це тема для окремого розслідування. Чому ці постанови не згадали в протоколі №89? Може, було два секретні засідання Кабміну 5 жовтня і, відповідно, існує два окремі протоколи?

Секретаріат Кабміну надіслав на запит Центру журналістських розслідувань також підписаний заступником міністра фінансів Романом Єрмоличевим негативний відгук Мінфіну на ідею Мінреінтеграції накласти лапу на гроші політв’язнів. 

Minfin

Відомство резонно зауважує, що в бюджетному запиті на 2020 рік відсутні відомості про необхідність спрямування коштів програми підтримки бранців Кремля на фінансову підтримку та покриття поточних витрат ДП “Реінтеграція і відновлення”. 

Крім того, вказує Мінфін, фінансування ДеПе з цієї програми матиме нецільовий характер. Фінансово-економічних розрахунків видатків на забезпечення функціонування ДеПешки розробник проєкту також не надав, так само як і інформації про відповідність ДП “Реінтеграція і відновлення” встановленим критеріям одержувачів бюджетних коштів, зауважує міністерство. 

Але ми пам’ятаємо, що цю останню претензію Кабмін в остаточному варіанті Постанови №919 незграбно спробував  обійти – він просто звільнив держпідприємство міністерства Резнікова від необхідності відповідати вказаним критеріям. 

Всі інші зауваження Мінфіну Кабмін просто проігнорував. Кажуть, так можна.

Кошторис

Центр журналістських розслідувань отримав зі своїх джерел ще кілька документів, у яких  Мінреінтеграції докладно розписало, якi саме гроші, з якого напрямку програми та на що саме треба передати до кишені ДП “Реінтеграція і відновлення”. 

Про це йдеться в документі за підписом заступника міністра реінтеграції Ростислава Замлинського, надісланого в центральні органи влади. 

mintot_1-1

Бюджетною програмою з підтримки політичних бранців Кремля на 2020 рік передбачено 66,5 млн грн, якими мали профінансувати три основних напрямки видатків. 

Перший – на одноразову грошову допомогу по 100 тис. грн на бранця, загалом 20 млн. З них на початок жовтня було використано менше половини – 8,3 млн грн. Таким чином були задоволені заявки на допомогу 83 осіб. Економія склала 11,7 млн грн. 

Другий – правова допомога політичним бранцям, на яку було передбачено 14 млн грн. Наразі з них використано лише 1,4 млн грн, якими оплачено послуги адвокатів для 14 бранців Кремля.  Тут чиновники Резнікова “зекономили” ще 12,6 млн грн. Щоправда, Замлинський пише, що до кінця року очікується ще 61 заявка від осіб, незаконно позбавлених свободи в РФ та на окупованих територіях, що в сумі становить 6,1 млн грн видатків, і відповідно, економія коштів становитиме 6,5 млн грн. 

Третій напрямок – реінтеграційні заходи. На них бюджетною програмою передбачено 19 млн 753,6 тис. грн, з яких досі і не використано ні копійки. Заступник міністра Замлинський пише, що з цих коштів 15 мільйонів “перерозподіляються як субвенція місцевим бюджетам для підтримки постраждалих від збройної агресії територій. Однак у Порядку використання коштів бюджетної програми такий перерозподіл не відображений. 

mintot_2-4

Отже, скільки Мінреінтеграції хоче відкусити в політв’язнів для “підтримки штанів” ДП, створеного без огляду на відсутність у бюджеті коштів на її фінансування? 6,5 млн грн. Вона точно співпадає з очікуваним розміром економії за напрямом правової допомоги політичним бранцям.

У листі за підписом Замлинського стверджується, що кошти перерозподіляються для здійснення підприємством реінтеграційних заходів, облаштування КПВВ в Донецькій, Луганській та Херсонській областях, та на діяльність підприємства. Зокрема, у четвертому кварталі поточного року воно потребує 4,9 млн грн. 

Однак якщо ви уважно почитаєте Розрахунки, які обґрунтовують видатки з держбюджету на ці 4,9 мільйона, то не побачите жодної згадки про КПВВ. 

mintot_5-6

Кошти підуть на зарплати співробітників ДП і нарахування на оплату праці, комунальні послуги, заправку картриджів, послуги з обслуговування обладнання і програмного забезпечення, на оренду і ремонт приміщень, охорону, а також на відрядження і послуги навчання. Сума в кінці – 6,5 млн грн – ті самі перерозподілені із “зекономлених” на політв’язнях бюджетних коштів. 

Все вірно. Постановою №919 передбачено витратити ці кошти на утримання самого державного підприємства – просто тому що воно покликано опікуватися КПВВ як інфраструктурою реінтеграції. І саме це мав на увазі Мінфін, говорячи про “нецільове використання коштів”.

“Непотрібні” гроші

Отже, маємо ситуацію, за якої гроші на підтримку в’язнів Кремля є, вони в бюджеті передбачені, але – не використовуються. 

То може ці гроші політв’язням непотрібні? Ні, проблема в іншому. 

Правозахисник і батько політичного в’язня Кремля Павла Гриба Ігор Гриб, який свого часу брав участь у створенні програми підтримки політбранців, стверджує, що українські жертви російських політичних репресій не мають відповідного юридичного статусу і саме тому не можуть розраховувати на ефективну державну підтримку.

Ігор Гриб, правозахисник, ексначальник відділу з питань осіб, позбавлених особистої свободи, МінТОТ Фото: investigator.org.ua

“Всі, хто повернувся з місць несвободи, потребують, по-перше, психологічної реабілітації. Плюс медичне забезпечення. В них ейфорія в перші дні: ми вільні, ми здорові і так далі. Але проходить місяць-другий, і стає зрозуміло, що час, проведений за гратами, просто так не минає. Всі ці хвороби вилізають. А потім людина стикається з тим, що вона нікого не може попросити про допомогу. Бо в неї немає ніякого реального статусу. Отже, нема й законодавчих підстав для того, щоб їй допомогти”, – каже Гриб.

Чиновники не розробили і не прийняли нормативні акти, які б дозволили ефективно використати кошти на підтримку політичних бранців Кремля. Українці, що постраждали у російських катівнях, в кращому випадку отримують одноразову допомогу, хоча проблеми мають системні. Які й вирішуватися мали б так само системно. 

На думку Ігоря Гриба, необхідно якнайшвидше врегулювати статус політичних бранців Кремля: 

“Треба приймати закон, який врегульовував би усі ці речі, спонукав виконавчі органи створити порядок використання коштів для підтримки родин і самих політичних бранців – тих, хто досі за гратами і тих, хто повернувся. Поки цього не буде зроблено, ми знову будемо говорити про ці кошти, про те, що вони не витрачені, що людям не надана допомога. Знову ми будемо шукати кошти, коли десь, не дай Бог, з якимось політбранцем щось станеться і після повернення на вільну територію України держава ніяким чином не зможе допомогти, жодною копійкою”. 

Додамо: держава не тільки не допоможе копійкою – вона ще й перерозподіляє ці копійки для утримання держпідприємства, що не має жодного відношення до політбранців. 

 

Теги: корупція, новини корупції

Новини партнерів

Загрузка...